Все, що потрібно знати про перевірки ДФС в 2019 році

Перевірки ДФС діляться на декілька видів (ст. 75 Податкового кодексу, далі – ПК):

• камеральні;
  
• документальні (планові та позапланові; виїзні або невиїзні);
  
• фактичні перевірки.

Камеральна перевірка
Камеральна перевірка проводиться у приміщенні податкового органу виключно на підставі податкових декларацій (розрахунків), поданих платником податків, а також даних системи електронного адміністрування ПДВ, Єдиного реєстру акцизних накладних і системи електронного адміністрування реалізації пального (пп. 75.1.1 ПК).

Особливістю такого виду перевірки є те, що для проведення камеральної перевірки не потрібен наказ керівника ДФС або інший спеціальний дозвіл чи направлення. Не потрібно і згоди платника податків, а також його присутності.
Метою камеральної перевірки є виявити в поданій звітності арифметичні та/або методологічні помилки, які призвели до заниження або завищення податкового зобов`язання.

Камеральна перевірка проводиться на систематичній основі, тобто перевіряються всі без винятку податкові декларації та уточнюючі розрахунки, подані платником податку, якого перевіряють.

Орган ДФС має право провести камеральну перевірку податкової декларації або уточнюючого розрахунку протягом 30 днів після закінчення встановленого строку для їх подання, а якщо документи подано пізніше – тоді після дня їх фактичного подання (п. 76.3 ПК; п. 2.1 Методичних рекомендацій з організації та проведення камеральної перевірки податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи, а також податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця, затверджених наказом Міндоходів від 14.06.13 р. № 165, далі – Метод рекомендації № 165).

Документальна перевірка
Відповідно до пп. 75.1.2 ПК, предметом документальної перевірки є:

• своєчасність, достовірність, повнота нарахування і сплати всіх передбачених податків і зборів ПК;
  
• дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на податкові органи;
  
• дотримання роботодавцем трудового законодавства в частині укладення трудового договору, оформлення трудових відносин із найманим працівникам.
  

Документальна перевірка проводиться на підставі:

• податкових декларацій (розрахунків);
  
• фінансової, статистичної та іншої звітності;
  
• регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом;
  
• первинних документів, що використовуються в обліку та пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДФС;
  
• інших отриманих у встановленому порядку податковим органом документів і податкової інформації, у тому числі і за результатами перевірок інших платників податків (наприклад, контрагентів перевіюваного).
  

Види та особливості документальних перевірок
Планова перевірка
Порядок проведення планових перевірок установлено ст. 77 ПК.
Органи ДФС для проведення планової перевірки повинні дотримуватися суворих вимог, а саме:

• 1. Перевірка повинна бути передбачена планом-графіком. План-графік документальних перевірок на найближчий рік оприлюднюється на офіційному сайті ДФС (www.sfs.gov.ua) до 25 грудня.

Завважимо, що річні плани-графіки складаються починаючи з плану на 2019 рік. Тобто план-графік на 2019 рік має бути складений до 25 грудня 2018 року (наказ Мінфіну від від 27.02.17 р. № 294 «Про затвердження змін до порядку формування документальних перевірок платників податків»).

• 2. Періодичність перевірок залежить від ступеня ризику платника податків:

- незначний ризик – перевірки допустимі не частіше одного разу на 3 роки;
- середній – не частіше одного разу на 2 роки;
- високий – не частіше одного разу на рік.

Мається на увазі календарний рік (тобто, наприклад, у 2019 році платника податків із високим ризиком можуть перевірити тільки один раз).
Критерії ризику названо в п. 5 розд. III Порядку формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків, затвердженого наказом Мінфіну від 02.06.15 р. № 524).

• 3. Про проведення перевірки платника податків повинні повідомити не пізніше ніж за 10 календарних днів (далі – к. д.) до початку перевірки.

Таке повідомлення вручається платникові податків під підпис або відсилається рекомендованим листом із повідомленням про вручення. У повідомленні орган ДФС зобов`язаний повідомити про дату початку перевірки і додати копію наказу про призначення перевірки (п. 77.4 ПК; пп. 1.4.1 Методичних рекомендацій про порядок взаємодії між підрозділами органів державної фіскальної служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків, затверджених наказом ДФС від 31.07.14 р. № 22).

• 4. Згідно зі ст. 82 ПК планова документальна перевірка може тривати:

- не більше 30 робочих днів (далі – р. д.) – у великих платників податків;
- не більше 10 р. д. – у суб`єктів малого підприємництва;
- не більше 20 р. д. – в інших платників податків.

Строки перевірки можуть бути продовжені до 60 к. д. (п. 82.4 ПК). Підстави для продовження зазначено в пп. 82.3.1–82.3.2 ПК, це може бути:
- заява СГ;
- змінний режим роботи або підсумовуваний облік робочого часу СГ чи його господарських об`єктів.

• Позапланова перевірка

Порядок проведення позапланових перевірок установлено ст. 78 ПК.
Головними особливостями є те, що такі перевірки проводяться без попереднього повідомлення платника податків і законом не обмежено періодичність їх проведення (тобто за наявності підстав одного платника податків можуть перевірити кілька разів на рік).
Підстави для проведення позапланової перевірки встановлено в пп. 78.1.1–78.1.5 ПК. Перевірка може бути призначена, якщо:
- органом ДФС отримано інформацію про порушення валютного, податкового або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на ДФС (при цьому платник податків не відповів на письмовий запит ДФС протягом 15 днів після його отримання);
- платник податків не подав (подав несвоєчасно) декларацію, розрахунок або інші документи, подання яких передбачене законодавством;
- платник податків подав уточнюючий розрахунок за податком за період, який уже був перевірений органом ДФС;
- виявлені недостовірні дані в податкових деклараціях (при цьому платник податків не відповів на письмовий запит ДФС протягом 15 днів після його отримання);
- платник податків подав до органу ДФС заперечення до акта перевірки чи додаткові документи або він оскаржить ППР (при цьому необхідний повний або частковий перегляд результатів перевірки).

Згідно з п. 82.2 ПК строки проведення позапланової перевірки становлять не більше:
- 15 р. д. – для великих платників податків;
- 5 р. д. – для суб`єктів малого підприємництва;
- 3 р. д. – для підприємців, які не мають найманих працівників (за наявності умов, установлених в абзацах третьому – восьмому п. 82.2 ПК);
- 10 р. д. – для інших платників податків.

• Виїзні та невиїзні перевірки

Згідно пп. 75.1.2 ПК, документальна виїзна перевірка проводиться за місцем перебування платника податків або за місцем знаходження об`єкта, що належить йому, стосовно якого призначено перевірку; документальна невиїзна перевірка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Також можливе проведення позапланових електронних перевірок (абзац сьомий пп. 75.1.2 ПК) – на підставі заяви, поданої платником податків до органу ДФС, де він перебуває на обліку. Заява подається за 10 к. д. до початку електронної перевірки.

Проте такий вид перевірки передбачено тільки для платників податків із незначним ризиком (ступінь ризику визначається на підставі п. 77.2 ПК).
Тобто для платників податків, які:
- застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності;
- є суб`єктами мікро підприємництва, а також малого і середнього бізнесу;
- підпадають під поняття «неризикованих» платників податків.

• Фактична перевірка
  

Згідно з пп. 77.1.3 ПК фактична перевірка проводиться за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розміщення господарських та інших об`єктів, що належать йому.
Фактична перевірка може призначатися з приводу дотримання норм законодавства, яким регулюється:
- оборот готівки;
- порядок проведення розрахункових операцій;
- ведення касових операцій;
- необхідність наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі і на виробництво та оборот підакцизних товарів;
- порядок оформлення трудових відносин із працівниками.

Порядок проведення фактичних перевірок передбачено ст. 80 ПК, такі перевірки проводяться без попередження платника податків, вичерпні підстави для їх проведення названо в п. 80.2 ПК.
Строк фактичної перевірки – не більше 10 діб, але може бути продовжений ще на 5 діб за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) органу ДФС (п. 82.3 ПК).

Перед початком документальної виїзної (планової та позапланової) і фактичної перевірки представники ДФС зобов`язані подати платникові податків наступні документи (п. 81.1 ПК):

• 1. Направлення на проведення перевірки. Направлення має бути підписане керівником (заступником або уповноваженою особою) органу ДФС і скріплене печаткою.

В направленні зазначається:
- дата видачі;
- найменування органу ДФС;
- реквізити наказу про проведення перевірки;
- найменування і реквізити суб`єкта/об`єкта, що перевіряється (П. І. Б. платника податків – підприємця);
- мета перевірки;
- вид перевірки (планова, позапланова, фактична);
- підстави для проведення перевірки;
- дата початку і тривалість перевірки;
- посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводить перевірку.

• 2. Копію наказу про проведення перевірки.
• 3. Службові посвідчення осіб, зазначених у направленні на проведення перевірки.

Якщо ці документи не будуть подані або якщо вони оформлені з порушенням вимог п. 81.1 ПК, платник податків має право не допустити візитерів до проведення перевірки.
Органи ДФС перевіряють платника податків, виходячи з показників його податкової звітності та строків і повноти сплати податкових платежів. Тому орган ДФС має право провести перевірку протягом 1 095 днів після закінчення строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів неприбуткових підприємств та/або строку сплати грошових зобов`язань (ст. 102 ПК). А якщо декларація не була подана вчасно – тоді строк у 1 095 днів обчислюється з наступного дня після її фактичного подання.
Строк давності не застосовується тільки у двох випадках (п. 102.2 ПК), а саме:
- якщо платник податків взагалі не подавав декларацію за період, протягом якого виникло податкове зобов`язання;
- якщо посадова особа платника податків або платник податків – підприємець були засуджені за ухилення від сплати грошового зобов`язання або була винесена постанова про закриття кримінального провадження за нереабілітовуючими підставами.

• Оформлення результатів перевірок

Результати документальних і фактичних перевірок оформляються актом (у разі виявлення порушень) або довідкою (якщо порушення не виявлені) (п. 86.1 ПК).

Процедура проведення документальних перевірок також регулюється Порядком оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків – фізичними особами, затвердженим наказом Мінфіну від 14.03.13 р. № 395 (далі – Порядок № 395), Порядком оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків – юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженим наказом Мінфіну від 20.08.15 р. № 727 (далі – Порядок № 727).

Якщо порушення виявлено в результаті камеральної перевірки, то на підставі п. 86.2 ПК складається акт у двох примірниках. Один примірник Акта вручається або відправляється платникові податків протягом 3 р. д. із дня його підписання (п. 86.2 ПК).

За результатами електронної перевірки складається довідка у двох примірниках. Довідка вручається платникові податків особисто, ознайомитися з нею і підписати її платник податків зобов`язаний протягом 5 р. д. з дня її вручення (п. 86.11 ПК).

Якщо платник податків не згоден з висновками і фактами, зазначеними в акті перевірки, він може подати свої заперечення до Акта протягом 5 днів із дня його отримання (п. 86.7 ПК).

Заперечення розглядаються протягом 7 р. д. після їх отримання. Потім орган ДФС направляє платникові податків відповідь у порядку, передбаченому ст. 58 ПК (п. 86.7 ПК).

На підставі акта перевірки орган ДФС приймає ППР: протягом 10 р. д. із дня вручення акта перевірки платникові податків. Якщо до акта перевірки подавалися заперечення – тоді протягом 3 р. д., що настають за днем направлення платникові податків письмової відповіді (п. 86.8 ПК).

Механізм направлення ППР установлено Порядком відправлення контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженим наказом Мінфіну від 28.12.15 р. № 1204 (далі – Порядок № 1204).