Вебсторінки та інтерфейс товарів українською: зміни в мовному законі

Набрали чинності з 16 липня 2022 року частина друга та шоста статті 27 Закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної», які регламентують функціонування державної мови в мережі Інтернет і мови інтерфейсів комп`ютерних програм, встановлених на товарах.

Про які зміни йдеться?
Частиною другою статті 27 Закону передбачається: «комп’ютерна програма з користувацьким інтерфейсом, встановлена на товарах, що реалізуються в Україні, повинна мати користувацький інтерфейс державною мовою, який за обсягом та змістом має містити не менше інформації, ніж іншомовні версії такого інтерфейсу. Недотримання цієї вимоги має наслідки, визначені законодавством про захист прав споживачів для реалізації товару неналежної якості».
Це означає, що будь-який товар, на який встановлено комп’ютерну програму (для прикладу: телевізор, телефон, порохотяг, пралка, кавоварка і т.д.) має бути обов’язково з українськомовним інтерфейсом, незалежно від того, чи цей інтерфейс використовує електронний екран, чи має вигляд панелі керування зі звичайними кнопками.

Кого стосується частина друга ст. 27 Закону?

1. Засобів масової інформації.
2. Суб’єктів господарювання, які зареєстровані в Україні, іноземних суб’єктів, що реалізують товари та послуги в Україні та мають в Україні свої представництва.
3. Підприємства, установи, організацій державної і комунальної форм власності, органів державної влади та місцевого самоврядування.

Відповідно до частини шостої статті 27 Закону: «Інтернет-представництва (в тому числі веб-сайти, веб-сторінки в соціальних мережах) органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій державної і комунальної форм власності, засобів масової інформації, зареєстрованих в Україні, а також суб’єктів господарювання, що реалізують товари і послуги в Україні та зареєстровані в Україні, виконуються державною мовою. Поряд з версією інтернет-представництв (у тому числі веб-сайтів, веб-сторінок у соціальних мережах), виконаних державною мовою, можуть існувати версії іншими мовами. Версія інтернет-представництва державною мовою повинна мати не менше за обсягом та змістом інформації, ніж іншомовні версії, та завантажуватись за замовчуванням для користувачів в Україні.
Для іноземних суб’єктів господарювання, що реалізують товари і послуги в Україні та мають в Україні дочірні підприємства, філії, представництва, версія веб-сайту державною мовою повинна містити достатню за обсягом та змістом інформацію для зрозумілої навігації та розкриття мети діяльності власника такого інтернет-представництва.
Версія такого веб-сайту державною мовою для користувачів в Україні повинна завантажуватися за замовчуванням».

Так, що таке інтернет-представництво?
Під інтернет-представництвом мовний Закон передбачає ‒ вебсайти, сторінки у соціальних мережах, Youtube-канали, Viber-канали, Telegram- канали, чат-боти, месенджери тощо.

Якою є відповідальність за порушення Закону?
Відповідальність за порушення мовного Закону передбачається у вигляді попередження або штрафу. Представники Уповноваженого із захисту державної мови зможуть складати адміністративні протоколи, на підставі чого Уповноважений виноситиме постанову.
Розмір штрафу, якщо порушення вчинено вперше становить від 3400 до 8500 грн., а за повторне порушення від 8500 до 11900 грн.