Телефонні шахраї: як не потрапити в пастку

За офіційною статистикою, за 2020 р. (у період поширення коронавірусної інфекції (COVID - 19) частка кримінальних правопорушень проти особи суттєво скоротилася. Проте кількість кримінальних правопорушень, вчинених із використанням інформаційних технологій, у зазначений період значно зросла. Найпоширенішими з них, як зазначили у МВС України та Департаменті Кіберполіції, є крадіжки з банківських рахунків та шахрайство. Кількість даних кримінальних правопорушень значно зросла в порівнянні з минулими роками. Так, шахрайства – на 48,5%, шахрайства з використанням електронних засобів платежу – на 150,5%, злочинів з використанням або застосуванням розрахункових (пластикових) карток – на 157,2%. Навіть зараз, під час війни, шахраї підступно наживаються на важкому матеріальному та психологічному становищі людей, вигадують нові схеми про фейкову фінансову чи гуманітарну допомогу від держави чи міжнародних фондів, або про те, що нібито рідні потрапити в біду і треба кудись надсилати гроші.

Найпоширеніші способи шахрайства, пов`язані з використанням засобів мобільного зв`язку:

• направлення SMS з інформацією про виграш у конкурсі, лотерею (на пошту або на телефон приходить лист про те, що ви виграли в лотерею,перемогли у конкурсі, і, для того щоб надіслали подарунок, вам необхідно надіслати певну суму грошей за переказ, після натомість нічого не надходить);
• SMS-прохання (здійснення дзвінка потерпілому від особи, яка представляється знайомим або родичем, з проханням поповнити рахунок мобільного телефону);
• направлення SMS на мобільні телефони клієнтів кредитних організацій (зловмисники інформують даних осіб про необхідність здійснення дзвінків за номерами телефонів, які насправді не належать цим організаціям);
• дзвінки клієнтам про придбання продуктів та послуг банків (повідомлення автоінформаторів з пропозицією натиснути певні клавіші на телефоні для підтвердження згоди на їх придбання тощо);
• пригоди з родичами або близькими особами (направлення потерпілому за допомогою засобів мобільного зв`язку SMS або шляхом телефонного дзвінка інформації про те, що із зазначеною категорією осіб сталася якась негативна подія і необхідно перерахувати кошти на певний банківський рахунок або телефон) [2].

Наприклад, у вересні 2020 р. в м. Мелітополі співробітники Служби безпеки України заблокували діяльність колл-центру, учасники якого викрадали кошти з банківських рахунків Сбербанку. Слідство встановило, що злочинну схему організували троє жителів Мелітополя. У центрі міста вони обладнали незаконний колл-центр, де «працювало» 54 оператора. Вони видавали себе за співробітників банку, дзвонили клієнтам і отримували від них інформацію про CVV-коди, номери і пін-коди платіжних карт. Для «роботи» з клієнтами банків з Росії зловмисники використовували маршрутизацію міжнародного телефонного трафіку.

За жодних умов не повідомляйте по телефону:

• смс-паролі від банку, строк дії картки, код безпеки (працівники банку ніколи не будуть запитувати такі дані, до того ж, перевірити будь-яку інформацію, яку вам повідомляють через телефон, можна самому, подзвонивши на офіційний телефон банку. Не виконуйте вказівок щодо дій із банкоматом. Щодо, наприклад, покупців, які просять ваші дані для оплати - для отримання переказу достатньо надати лише номер картки);
• секретні слова чи запитання;
• інформацію про себе та своїх близьких (наприклад, нічого не говоріть про себе або про родичів, коли вам по телефону повідомляють, що нібито когось затримано за злочин, або що родич потрапив до лікарні. Запитайте посаду особи, яка Вам телефонує та до якого саме відділення поліції (або до якої лікарні) доставлено Вашого родича. Як правило, після таких запитань шахрай намагатиметься маніпулювати, зазначаючи, що «світить реальний термін та його посадять», або що його життя в небезпеці. Терміново завершіть розмову і зателефонуйте особі, з приводу затримання якого повідомили. Або подзвоніть знайомим чи родичам які можуть підтвердити чи спростувати, його перебування в лікарні чи в іншому місці).

Також важливо розуміти, що всі виграші, пропозиції, фінансова допомога, так звані “легкі гроші”, особливо не від уповноважених суб’єктів з ненадійних джерел - це завжди афера. Можна отримати різноманітні смс або натрапити на веб-сторінки, які будуть виглядати як офіційні сайти відомих сервісів чи магазинів, де треба буде ввести свої дані щоб отримати “подарунок” чи “підтримку ВПО”, або зателефонувати за номером. Але довіряти можна лише офіційним сайтам державних органів (до того ж, було створено спеціальні картки єДопомога для отримання фінансових виплат від держави).

Перевірити номер банківської картки, телефон або посилання на сайт можна на сервісі Департаменту кіберполіції Національної поліції України STOP FRAUD (https://cyberpolice.gov.ua/stopfraud/).

Що робити, якщо ви встигли повідомити шахраям дані карти:

1. Негайно заблокувати карту. Для цього потрібно або зателефонувати в банк (за номером, вказаним на зворотному боці картки або на офіційному сайті банку.
2. Залишити звернення в будь-який зручний час доби на сайті Департаменту кіберполіції Національної поліції України.

Боротьба з телефонними шахраями триває. За здійснення відповідних дій, зловмисники підлягатимуть кримінальній відповідальності залежно від розміру шкоди потерпілому, за ст.190 Кримінального кодексу України, а якщо було було створено злочинну спільноту чи організацію для зайняття таким “бізнесом”, то і за ст.255 Кодексу.

Наприклад, на Буковині до 7 років за ґратами засуджено лідера міжрегіонального шахрайського call-центру, учасники якого виманили у громадян понад півмільйона гривень - повідомляє прес служба Офісу Генерального прокурора.
За публічного обвинувачення Чернівецької обласної прокуратури винесено обвинувальний вирок лідеру організованого злочинного угруповання за фактом шахрайства у великих розмірах (ч. 1, ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190 КК України). Його засуджено до 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Прокурор у суді довів, що житель Одещини організував шахрайський call-центр. До протиправної діяльності він залучив п’ятьох громадян з різних регіонів України, серед них – неповнолітній.
Угруповання діяло за чітким розподілом функцій та заздалегідь продуманою схемою – «родич потрапив у ДТП». Вони телефонували довірливим громадянам та пропонували «вирішити питання» щодо не притягнення їхніх родичів до відповідальності.
У травні цього року за такою схемою шахраї виманили у трьох чернівчанок поважного віку понад півмільйона гривень. У телефонній розмові вони повідомили потерпілим, що їхні онуки потрапили в аварію, і щоб врятувати рідних від відповідальності необхідно заплатити. Повіривши шахраям, 72-річна жінка віддала їм 11500 доларів США і 20000 грн, 85-річна громадянка 1800 євро та 2300 доларів США, 82-річна жінка – 30000 грн [1].

Основними видами шахрайства в Україні в сфері банківських електронних платежів є: фішинг, сніфферінг, вішинг, кардинг.

• фішинг – один з видів інтернет-шахрайства, метою якого є отримання доступу до конфіденційних даних користувачів – логінів, паролів, даних особових рахунків і банківських карт. Здебільшого використовується метод проведення масових розсилок від імені популярних компаній або організацій, які містять посилання на помилкові сайти, які зовні важко відрізнити від справжніх.
• смішинг (англ. SmiShing), – шахрайство за допомогою SMS-повідомлень.
• фарминг (англ. Farming) виражається в перенаправленні клієнта на помилкову адресу за допомогою шкідливої програми.
• сніфферінг (сніффінг, sniffing, від англ. “Sniff”, що означає «Нюхати», «винюхувати») – це спосіб шахрайства, що виражається в перехоплення даних. Спеціальна комп’ютерна програма, яка називається «сніффер» може перехопити дані клієнта (наприклад, реквізити банківської картки або паролі від платіжних акаунтів) в мережі Wi-Fi.
• вішинг (англ. Vishing – від voice phishing) - вид телефонного шахрайства, що дозволяє красти у клієнтів банків конфіденційну інформацію. Клієнт отримує дзвінок від автоінформатора, який повідомляє, що з картою, наприклад, виробляються шахрайські дії, і дає інструкції – передзвонити за певним номером. Далі, слідуючи інструкціям автовідповідача, клієнт повинен повідомити або ввести на клавіатурі телефону реквізити карти. Іноді зловмисники самі дзвонять жертвам, переконуючи, що є співробітниками банку.
• кардинг - вид шахрайства, для здійснення якого використовуються банківські картки. Найчас-тіше операції відбуваються з використанням реквізитів картки, які зазвичай викрадають з серверів магазинів електронної торгівлі, платіжних та розрахункових систем і з персональ-них комп’ютерів користувачів за допомогою шкідливих програм [3].

Оскільки дані кримінальні правопорушення, що розглядаються, є неочевидними, тільки своєчасне отримання оперативно значущої інформації праціваниками поліції дозволяє їх ефективно виявляти і розкривати. В той же час, громадянам-користувачам мобільних телефонів необхідно бути обізнаними зі способами та ознаками шахрайських дій, аби захистити себе та свої гроші в еру інформаційних технологій.

Джерела:

1.На Буковині до семи років за ґратами засуджено лідера міжрегіонального шахрайського call-центру- https://yur-gazeta.com/golovna/na-bukovini-do-semi-rokiv-za-ratami-zasudzheno-lidera-mizhregionalnogo-shahrayskogo-callcentru.html

2.Єгоров С.О. ОПЕРАТИВНО-РОЗШУКОВА ПРОТИДІЯ ШАХРАЙСТВАМ, ЯКІ ВЧИНЯЮТЬСЯ З ВИКОРИСТАННЯМ ЗАСОБІВ МОБІЛЬНОГО ЗВ’ЯЗКУ, 2022.

3.Коваленко І.О. КРИМІНАЛІСТИЧНИЙ АНАЛІЗ ШАХРАЙСТВА У СФЕРІ БАНКІВСЬКИХ ЕЛЕКТРОННИХ ПЛАТЕЖІВ, 2020.