Презумпція невинуватості
Важливою гарантією дотримання прав підозрюваного та обвинуваченого та обов’язковою складовою справедливого судового розгляду є презумпція невинуватості. Конституційний Суд України у рішенні від 26.02.2019 № 1-р/2019 зауважує, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип in dubio pro reo, згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості.
Однак, припущення про невинуватість особи, яке фактично звільняє її від обов’язку доводити свою невинуватість, не є універсальним та не може застосовуватися у всіх правових процедурах.
П.2 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлюється, що презумпція невинуватості застосовується до процедури, яка за своєю суттю є кримінальною, і в межах якої суд робить висновок про вину особи саме у кримінально-правовому сенсі (рішення ЄСПЛ від 11.02.2003 "Ringvold v. Norway").
Цікавим є питання того, чи застосовується презумпція невинуватості в адміністративному праві, в якому деякі правопорушення можуть бути схожі з кримінальними.
Відповідно до Рішення КСУ від 22.12.2010 року № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпції, в тому числі, і закріпленої в ст.62 Конституції України презумпції невинності.
Крім того, в своєму рішенні «Маліга проти Франції» від 23.09.1998 року ЄСПЛ визнав кримінально - правовий зміст адміністративного правопорушення, за яке передбачена санкція у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом.
Тобто, якщо за вчинення адміністративного правопорушення передбачена, крім іншого, така санкція, як позбавлення права керувати транспортним засобом, таке інкриміноване діяння має характер кримінального - тоді презумпція невинуватості застосовується.
Таким чином, презумпція невинуватості не поширюється на звинувачення особи в цивільному (наприклад, справи про дисциплінарні правопорушення не передбачають презумпцію невинуватості особи), господарському та адміністративному (крім правопорушень, які за санкцією мають кримінально-правовий характер) правопорушеннях.