Порядок та особливості прийняття спадщини неповнолітньою особою

В цій статті ми розглянемо, яким чином дієздатність дитини впливає на спадкування.

Спадкування здійснюється:

• За заповітом: наприклад, спадкодавець видає заповіт на неповнолітню особу; до того ж, в будь-якому випадку, малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка), або
• За законом: діти спадкодавця перебувають у першій черзі спадкування.

Ч.4 ст.1268 ЦК України встановлює особливий порядок прийняття спадщини - малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків відмови від спадщини у встановленому законодавством України порядку.

В п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 Про судову практику у справах про спадкування роз`яснено, що подання заяви про прийняття спадщини особами, вказаними у:

• частині 3 (Особа, яка досягла чотирнадцяти років, має право подати заяву про прийняття спадщини без згоди своїх батьків або піклувальника),
• частині 4 (Заяву про прийняття спадщини від імені малолітньої, недієздатної особи подають її батьки (усиновлювачі), опікун)

статті 1269 ЦК України, слід вважати їхнім правом, здійснення якого не суперечить нормі ч.4 ст.1268 цього Кодексу (п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 р. №7 Про судову практику у справах про спадкування).

Порядок прийняття спадщини встановлюється залежно від:

• того чи проживав постійно спадкоємець разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини
• та від особливостей правового статусу спадкоємця як малолітньої, неповнолітньої, недієздатної особи або ж особи, цивільна дієздатність якої обмежена.

Для того, щоб неповнолітня особа прийняла спадщину також необхідно встановити такі факти (тобто надати відповідні докази або письмове підтвердження):

1. спадкоємець є дитиною спадкодавця (свідоцтво про народження дитини);
2. на час відкриття спадщини є неповнолітньою особою (свідоцтво про народження або паспорт дитини);
3. неповнолітньою особою не подано заяви про відмову від прийняття спадщини (підтверджується спадкоємцем та перевіряється нотаріусом).

(постанова ВС від 25.03.2020 р. у справі № 686/2696/18)

До того ж, Постановою ВС від 29.08.2018 р. у справі № 183/4406/16 зроблено висновок, відповідно до якого частина четвертої статті 1268 ЦК України встановлює додаткові гарантії охорони спадкових прав малолітніх, неповнолітніх, недієздатних осіб, а також осіб з обмеженою дієздатністю. Зазначені особи вважаються такими, що прийняли спадщину завжди, крім випадків їхньої відмови від спадщини, а щодо малолітніх та недієздатних осіб - відмови, здійсненої від їхнього імені батьками (усиновлювачами), опікуном з дозволу органу опіки та піклування (частини друга-четверта статті 1273 ЦК України).

Висновок:
Для прийняття спадщини неповнолітньою особою не потрібно вчинення будь-яких дій (подання заяви про прийняття спадщини), адже відповідно до закону вони вважаються такими, які прийняли спадщину у момент її відкриття (смерті спадкодавця). Для того, щоб отримати свідоцтво про право на спадщину, треба подати нотаріусу відповідну заяву (про видачу свідоцтва про право на спадщину) та необхідні документи (свідоцтво про смерть спадкодавця, заповіт в разі наявності, документи про місце реєстрації спадкодавця та спадкоємця, документи, підтверджуючі родинні зв’язки, документі про право власності спадкодавця на спадкове майно, свідоцтво про народження/паспорт спадкоємця, рнокпп спадкоємця, та документи, які підтверджують родинні відносини та особу батьків в разі подання заяви від імені дитини) після 6 місяців з часу відкриття спадщини.