Боргова розписка та що потрібно знати при її оформлені.
Практично кожен стикався з питанням грошової позики, і замислювався над тим, чи можливо письмовою розпискою захистити свої права. Тому нашою командою надаємо розяснення правової природи розписки та поради щодо правильного її складання.
Відповідно до статті 1046 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно із частиною 2 статті 1047 Цивільного кодексу України, на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Договір позики є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обов`язки за ним, у тому числі повернення предмета позики або визначеної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права. За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми.
Цивільний кодекс України не встановлює обмежень щодо використання розписки в цивільних відносинах, передбачаючи лише випадки, коли розписці надається правопідтверджувальне значення в окремих видах цивільних відносин. У разі якщо складається боргова розписка, це є доказом факту отримання грошових коштів
Якщо наявний факт існування розписки, у якій позичальник чітко зазначає про отримання коштів, скріплює її своїм підписом, така розписка свідчить про реальний характер договору позики. У назві боргової розписки не обов`язково зазначати слово «позика», адже ключовим є зміст цього документа. Отже, письмове застереження, міститься в тексті договору, про завершену дію передання коштів позичальнику не тільки засвідчує факт такого передання, а і є моментом виникнення зобов`язання за реальним договором позики. Розписка є підтвердженням укладення договору позики, якщо засвідчує факт отримання позики у борг і містить умови щодо її повернення.
Щоб правильно скласти розписку необхідно дотримуватись наступних умов:
- Розписка повинна бути складена в письмовій формі;
- Написана від руки;
- Сума, яка надаєтсья в борг повинна бути прописана цифрами і прописом;
- Якщо в борг надається валюта (долари, євро), у розписці потрібно зазначити еквівалент суми гривнями. Повернення боргу буде у тій же валюті. Можна також зазначити, що повернення боргу має бути здійснено еквівалентно національній валюті за актуальним курсом на момент повернення боргу;
- Реквізити сторін повинні бути прописані повністю: ПІБ, повні паспортні дані, РНОКПП та місце проживання;
- Розписку можна (але не обов’язково) завірити у нотаріуса;
- Обовязково зазначити: дату складання розписки, дату повернення боргу чи періоду протягом якого боржник повинен повернути суму;
- За можливості скласти розписку в присутності свідків,. В документі потрібно вказати їхні реквізити (ПІБ, повні паспортні дані, РНОКПП та місце проживання);
- Зберігати розписку необхідно поки боржник не поверне борг.
Крім того, чинним законодавством встановлено додаткову компенсацію у відповідності до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, «боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший процент не встановлений договором або законом». А тому від суми боргу ви маєте право вимагати ще додатково 3 % річних за прострочення виконання зобов’язання, а також індекс інфляції.
За змістом ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України нарахування інфляційних витрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов’язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов’язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Також, варто відзначити, якщо ви розписку уклали у валюті, тоді у поверненні інфляційних витрат вам буде відмовлено, Про що свідчить Постанова ВСУ від 27 січня 2016р. у справі № 6-771цс15, визначивши, що офіційний індекс інфляції це знецінення – зниження купівельної спроможності грошової одиниці України – гривні, а не іноземної валюти, тому долар США у борговому зобов‘язанні індексації не підлягає.